Спершу була ідея. А тоді з’явилася настільна гра. Цей шлях зазвичай виглядає однаково. Тож якщо ви перейшли на цю сторінку, то зараз, імовірно, перебуваєте на першому етапі: вкотре прокручуєте в думках механіки та правила, мріючи, що незабаром у руках ваших друзів (і багатьох інших незнайомих настільщиків) шелестітимуть новенькі карти. Але як зробити так, щоб ця ідея вийшла за межі вашого дому?

Створення гри — довгий і складний процес. Ми не претендуємо на істину та навряд чи відповімо на всі-всі питання, які можуть виникнути в авторів-початківців. Але якщо цей гайд стане для когось поштовхом нарешті дістати та допрацювати свій прототип — ми написали його недарма.

Як перевірити, чи не винайшли велосипед

Час — головний ресурс. Тому перше, що треба зробити, щоб не витрачати місяці (а то й роки) на ідею, яку вже хтось реалізував, — провести ретельний аналіз ринку.

Настільна індустрія стрімко розвивається: лише минулого року у світі, за деякими даними, вийшло понад 6000 нових ігор. І приблизно половину з них можна було побачити на Spiel Essen 2025. 

Тому, перш ніж нести своє творіння до видавця, переконайтеся, що ви добре орієнтуєтеся в сучасному ринку та не дублюєте гру, що вже існує. Дуже допоможе в цьому BGG.

А якщо ви все-таки не впевнені, звертайтеся до видавців. Вони постійно грають у новинки, відстежують тренди та зазвичай мають у своїй команді затятих гіків — ці люди настільки захоплені настілками, що з перших хвилин зможуть ідентифікувати підробку або випадкову копію чужої гри.

Прототип: підхід до візуалу та рекомендовані компоненти

Типова помилка авторів-початківців — думати, що гра має виглядати ідеально, перш ніж показувати її видавцю. І якщо ви не натхненний художник чи дизайнер, то наймати ілюстратора ще на етапі ідеї — марна трата коштів. Чому? Бо видавець переважно суттєво змінює сетинг на свій розсуд. А відтак — коригує візуал. Рішення щодо оформлення приймається не суб’єктивно, а з огляду на всебічну аналітику: як ідуть продажі в роздрібних магазинах і на онлайн-майданчиках, які ігри зазвичай привертають увагу на виставках, з якими запитами найчастіше звертаються гуртові покупці.

Також враховується регіональна специфіка. У різних регіонах України одна й та ж настілка може сприйматися по-різному. Наприклад, гра про козацькі походи може мати більший попит у центральних, південних і східних областях. Водночас на заході України ближчою та цікавішою для тамтешніх гравців може стати тема повстанського руху. Ще один показовий приклад — патігейми, де використовується локальний гумор чи діалекти, як-от галицька ґвара. 

Тож останнє слово щодо візуального оформлення настільної гри завжди залишається за видавцем. Бо саме йому продавати готовий продукт.

Що робити автору

Головне — зробити прототип іграбельним. Його завдання — передавати суть і механіки гри, а не вражати дизайном. Для створення первинних ілюстрацій можна скористатися нейромережами — щоб просто наочно продемонструвати свою ідею.

Також варто дуже обережно підходити до наповнення (вибору компонентів). Це важливий момент, оскільки він безпосередньо впливає на кінцеву вартість гри. Наприклад, якщо ви вирішите використовувати 100500 пластикових мініатюр, цю гру в Україні ніхто не прийме. Такі масштабні проєкти зазвичай зі старту замовляють в іменитих і досвідчених розробників, як-от Ерік Ленг (автор «Анкх: Боги Єгипту»).

Тому краще зосередитися на картонних тайлах і жетонах, картах класичних розмірів, кубиках і міплах. Адже що стандартніші розміри коробки та простіше її наповнення, то легше та дешевше видавцю запустити її у виробництво.

Тестування: чому родичі та друзі — це «тепла ванна»

Безліч тестів — найважливіший етап під час створення настільної гри. Зіграти спершу з друзями чи родичами — цілком нормально. Але зупинятися на цьому не варто, адже близькі люди завжди несвідомо створюють для нас комфортну «теплу ванну». Вони лояльні, оскільки бояться образити, через що дають занадто мало конструктивної критики, що на пізніх етапах розробки може стати проблемою. Тому:

  • Йдіть до незнайомців. Шукайте клуби настільних ігор у своєму місті чи спільноти, що регулярно збираються. Саме незнайомі люди не переноситимуть на вас своє лояльне ставлення, адже вони вас просто не знають, а тому дадуть максимально чесний відгук і навіть можуть підказати, як покращити механіки чи інші моменти — з огляду на чималий досвід. Знайти такі варіанти можна через Google, соцмережі або, наприклад, у наших статтях («Де пограти в настільні ігри у Львові» та «Де пограти в настільні ігри в Києві»).
  • Не грайте у власну гру. Під час будь-якого тестування автору краще просто спостерігати. Якщо ви гратимете, то своїми ігровими звичками несвідомо покажете іншим «правильний» шлях проходження. А от спостереження збоку гарантує набагато глибший стрес-тест вашої гри.
  • Фіксуйте кожну дрібницю. Обов’язково записуйте результати гравців і тривалість кожної партії.
  • Окремо протестуйте правила. Перевірте, наскільки легко різні люди сприймають написані вами правила без підказок із вашого боку.

Звісно, ви можете запропонувати свою гру видавцю без ретельного тестування, якщо десь на 110% впевнені в ній. Та пам’ятайте: що більше тестів, то кращою вона стає і тим вищі шанси на успіх.

Роздоріжжя: самвидав чи видавництво

Ви протестували гру. Тепер перед вами постає ключовий вибір: видавати її самостійно чи довіритися видавцю. У кожного варіанту — свої плюси та мінуси. Переваги самвидаву:

  • Ви зберігаєте 100% контроль над тим, який вигляд матиме ваша гра, адже будь-який видавець точно захоче її переробити на свій розсуд.
  • Другий плюс — фінансовий. Якщо ваша гра вистрілить, ви отримаєте значно більший дохід. Та не забувайте, що до того всі фінансові ризики ви берете на себе.

Переваги співпраці з видавництвом:

  • Аудиторія та просування. Видавець вже має свою лояльну аудиторію, якій він пропонує гру. А ще він постійно бере участь у виставках, фестивалях і маркетах, де й рекламуватиме ваш продукт.
  • Дистрибуція. Контакти з роздрібними крамничками видавці налагоджують роками, формуючи комерційні домовленості та системи просування. Самостійно стукатися в ці двері — дуже довго та менш ефективно.
  • Юридичний аспект. Після підписання договору всі питання щодо юридичного захисту продукту видавництво бере на себе.

А як щодо гонорару

У сфері настільних ігор не варто очікувати швидких мільйонів. Важливо розуміти, що автор продає ідею, а видавець бере на себе 100% фінансових ризиків (арт, верстку, виробництво, логістику, маркетинг).

Стандартна модель співпраці — це роялті, яке вираховується від рекомендованої роздрібної ціни гри на полиці. Рідше (переважно це стосується невеликих ігор на кшталт філерів) видавець може запропонувати одноразову виплату за повний викуп прав.

Як правильно показати гру видавцю: мистецтво пітчингу

Якщо все-таки ви вирішили спробувати сили з видавництвами, гру треба правильно презентувати. Тримайте в голові ключову думку: видавець — зайнята людина, тож у вас є декілька хвилин, щоб його зацікавити. Не надсилайте відразу силу-силенну файлів чи сирі ідеї. Рекомендована презентація має складатися з таких елементів:

  • Sell-sheet. Так званий аркуш продажу. Ваша візитівка у форматі односторінкового PDF-документа. Вкажіть назву гри, кількість і вік гравців, тривалість партії, короткий опис основних механік, ваші контакти та 1-2 якісних фото прототипу в розкладеному вигляді. Додайте 1-2 абзаци «хуку» (що відрізняє вашу гру від тисяч інших).
  • Коротке відео. Запишіть відео на 2-4 хвилини та завантажте його на YouTube. Спершу розкажіть про концепцію гри, а тоді продемонструйте декілька ходів.
  • Правила гри. Структуровані — теж у форматі PDF-файлу. Уникайте «стін тексту» та наводьте приклади.
  • Цифровий прототип. Чудовим бонусом стане посилання на робочий прототип на платформах на кшталт Tabletop Simulator або Tabletopia.

Сувора реальність настільної індустрії в Україні: терміни, тиражі та краудфандинг

Багато хто з авторів-початківців замислюється над тим, щоб зібрати кошти на Kickstarter чи Gamefound. Та наразі — це просто ще один канал продажу ігор, а не місце, де можна легко зібрати кошти для старту проєкту з нуля. Наприклад, якщо ви розраховуєте виручити $50 000, вам доведеться попередньо вкласти від $5 000-10 000 у рекламу своєї сторінки, а результат все одно не гарантований. До того ж щоб вийти на такий майданчик, у вас вже мають бути готові маркетингові матеріали та чітка стратегія збору коштів, а також оформлені попередні домовленості з друкарнею.

Скільки коштує надрукувати гру

Надрукувати один примірник можна у типографії біля вашого будинку. Але такий екземпляр обійдеться дорожче, ніж готова гра з масового тиражу на полиці магазину.

Через технологічні особливості друку, тиражі настільних ігор в Україні та світі стартують від 1000 штук. Так, менші тиражі бувають. Але це радше виняток, а не правило.

Скільки чекати на випуск гри

Найболючіше питання. У середньому — 1-2 роки. А в поточних українських реаліях (через складнощі з логістикою та відключеннями світла) процес може затягнутися. За цей час багато що відбувається: доопрацювання та балансування, проведення плейтестів, створення арту, виробництво, доставка. Виняток — філери, які можуть пройти цей шлях за 6–9 місяців. Та найчастіше це можливо тільки тоді, коли вони друкуються на українських потужностях.

Ваш хід!

Видання власної настільної гри — марафон, а не спринт. Головне — не боятися критики. Видавництво WOODCAT завжди відкрите до нових ідей, тож пишіть нам на нашу електронну пошту: woodcat.v@gmail.com. А якщо залишилися питання, ми радо на них відповімо! До зв’язку!