Початок двохтисячних. Нарада в американській корпорації Hasbro, про яку хоч раз чув кожен настільщик. На порядку денному — чергове видання Clue. Для тих, хто не в курсі, нагадуємо, що це класика детективного жанру, у якому гості маєтку по черзі когось вбивають. Раптом один зі співробітників кидає репліку, від якої в кімнаті всі ніяково сміються: «Слухайте, а чому цих людей досі запрошують на вечерю, якщо кожного разу когось вбивають?».

Питання було жартівливе. А наслідки — ні. Бо саме після цього випадку Роб Давіо задумався про постійність об’єктів у настільних іграх — за аналогією з коміксами та D&D. І згодом витягнув із цього механіку, яка у 2015 році перевернула індустрію, зробивши так, щоб настільна гра пам’ятала, що в ній вже відбулося.

Кухар, копірайтер, інтерн Девіда Леттермана

Роб Давіо (Rob Daviau) народився 24 квітня 1970 року у США. Ріс він у центральній частині штату Мен. У 10 років серйозно захопився Dungeons & Dragons. А в тринадцять вже самостійно проводив сесії за цією системою на ігрових конвентах — для старшокласників і студентів.

Далі було навчання в Університеті Тафтса. Спершу Роб Давіо вступив на комп’ютерні науки, адже мріяв створювати відеоігри, але швидко зрозумів, що це не його. Тому в 1992 році випустився з дипломом за спеціальністю Classical Civilization і мінором з історії Середньовіччя.

До речі, попри те, що майже вся його геймдизайнерська кар’єра крутиться навколо текстів, у школі результати SAT з математики в нього були значно вищими, ніж з англійської. Але і в цьому є своя перевага, адже згодом саме це допомагало йому будувати складні математичні моделі в настільних іграх.

Після цього — віхи в біографії, які, на перший погляд, ніяк не пов’язані з тим, ким Роб Давіо став потім:

  • Спершу він працював кухарем.
  • У 1992 році стажувався на шоу Девіда Леттермана. Поки жив на Мангеттені, також встиг побувати на знімальних майданчиках Saturday Night Live і Kids in the Hall.
  • Потім пішов у рекламу, ставши копірайтером у Філадельфії. У 23 роки керував мільйонними бюджетами. І, серед іншого, писав брошури про навантажувачі.

Сам Роб Давіо пояснює цей вінегрет із захоплень і професій просто. Настільні рольові ігри, реклама, комедійні шоу… Щоразу одне й те саме завдання: розповісти щось цікаве — але за допомогою різних інструментів.

Ба більше, любов до скетчів пізніше безпосередньо вплинула на його фірмовий стиль. Адже Роб Давіо вважає, що кожна окрема сесія Legacy-гри має бути як хороший скетч — лаконічною, завершеною і з яскравою кінцівкою.

Дві напівзабуті настільні гри, що відчинили двері в Hasbro

У 1998 році Роб Давіо подавався в Parker Brothers на скромну позицію фрилансера-копірайтера. На співбесіді тодішній керівник рекламного відділу Майк Ґрей запитав, у що той грав у дитинстві. Давіо назвав дві доволі екзотичні на той момент гри — Pathfinder і Dragonmaster.

Тоді Майк Ґрей подався вперед і вигукнув щось на кшталт: «Я працював над ними обома! Коли ти можеш взятися до роботи?». Після цього одному з колег Майка Ґрея довелося втрутитися та нагадати, що так наймати людей не можна. Але двері вже прочинилися…

Далі — 14 років у стінах Hasbro. І понад сотня ігор. До речі, понад 8 років Роб Давіо редагував Trivial Pursuit. Ще рік очолював редакційний відділ, а паралельно долучався до проєктів, які досі красуються на полицях настільщиків, як-от Axis & Allies Pacific, Betrayal at House on the Hill, Star Wars: Epic Duels, Heroscape.

Цікаво, що робота з культовими кіновсесвітами приносила Робу Давіо бонуси, від яких у їхніх фанатів точно пришвидшився б пульс. Наприклад, він дивився робочу версію кінофільму «Зоряні війни: Помста ситхів» ще за рік до його прем’єри. Щоправда, без спецефектів. І з чорновими комп’ютерними начерками замість половини кадрів. Але ж дивився!

Контрабанда всередині корпорації Hasbro

А тепер варто повернутися до тієї доленосної вечері, про яку ми згадували на початку нашої статті. Після жартівливого вкиду Роб Давіо зачепився за постійність об’єктів. Що мається на увазі? Наприклад, у D&D ваш персонаж пам’ятає, що з ним було минулого разу. А в тому ж детективі Clue вбивця щоразу воскресає, знову сідаючи за стіл.

Водночас ідею створення Clue Legacy команда Hasbro відхилила. Але через якийсь час Робу Давіо запропонували застосувати механізм до проєкту іншого бренду — і так у 2011 році з’явилася перша у світі настільна гра з механікою спадщини Risk Legacy.

Щоправда, з історії про те, як вона все-таки потрапила на полиці крамничок, можна написати окремий трилер. Корпоративна машина Hasbro переважно або «вбивала» надто радикальні ідеї, або згладжувала їх до невпізнаваності. Щоб цього не сталося з Risk Legacy, Роб Давіо пробився з презентацією безпосередньо до президента компанії. Той настільки захопився, що дав розробнику карт-бланш і персональний захист від менеджерів середньої ланки. А потім президента звільнили…

Далі — продумана спецоперація. Щоб нове керівництво не закрило проєкт, Роб Давіо всіляко ховав його від корпоративних перевірок. Він також переконав німецьке відділення профінансувати арт і виготовлення прес-форм, запевняючи, що гра піде виключно на німецький ринок. Коли прес-форми вже виготовили, тож скасовувати щось було б дорожче, ніж випускати, Роб Давіо записав власний презентаційний DVD. А потім відправив його недосвідченій менеджерці з продажів, попутно підказуючи їй, як краще продавати ексклюзивні права дистриб’юторам.

І настільна гра Risk Legacy все-таки вийшла. А вже через рік, у 2012 році, Роб Давіо звільнився із Hasbro і пішов у вільне плавання — і тоді ж придумав собі уніформу. Він вирішив, що на всі конвенти від того часу ходитиме в піджаку та краватці. Спершу це була ідея для аватарки у Twitter, а перетворилося на впізнаваний образ, адже в будь-якому залі, де всі зазвичай ходять у футболках із драконами, людину в костюмі помічають здалеку.

Ще маленьке зауваження, перш ніж рухатися далі. Роба Давіо відверто дратує, коли механіку спадщини зводять до пояснення, що це ігри, де рвуть картки. Знищення компонентів у Risk Legacy, яке і призвело до такого спрощення, було свідомим рішенням, оскільки це доволі агресивна та конфліктна гра. У наступних проєктах багато що змінилося.

«Пандемія. Спадщина. Сезон 1» (Pandemic Legacy: Season 1)

Настільну, яку багато хто вважає опусом магнумом у доробку геймдизайнера, той створив спільно з Меттом Лікоком приблизно за 13 місяців. Цікаво те, що кожна тестова група могла зіграти лише одну партію, адже враження від деяких компонентів не могло повторитися. Тож розробники вигадали метод, від якого віє одержимістю. Вони просили тестувальників знімати ігрові сесії на відео. А потім годинами переглядали ці записи покадрово.

Презентували настільну гру на Essen Spiel 2015 — і всього за 6 тижнів вона набрала стільки високих оцінок, що піднялася на перше місце загального рейтингу BGG. А зараз вона посідає почесну третю сходинку.

До речі, ця настільна гра не дуже сподобалася рідному брату Роба Давіо. Вони з дружиною швидко здалися через брак досвіду. І потім він описав це якось так: «Це наче взяти в руки гітару, вивчити три акорди і піти грати в джаз-бенд». Так і стало ясно, що ця гра вимагає певного бекграунду у гравців, щоб приносити задоволення.

Розробник-реставратор

У 2016 році Роб Давіо разом із юристом Джастіном Джейкобсоном заснував компанію Restoration Games. Це видавництво, яке поставило собі за мету повертати до життя ігрову класику 1960-1990-х, що давно зникла з друку. Посада Роба Давіо на офіційному сайті компанії називається Chief Restoration Officer. Погодьтеся, цікава і незвична назва.

Як працює Restoration Games? Вони шукають застарілу гру з гарною ідеєю — і роблять із неї сучасну смачну цукерку. Так з’явилися Downforce, Stop Thief!, Dinosaur Tea Party, Fireball Island і Return to Dark Tower.

І цікава штука, ця доля: Dragonmaster — одна з тих двох ігор, які на старті кар’єри відчинили Робу Давіо двері в Hasbro. І саме її він згодом «відреставрував» і випустив під назвою Indulgence.

Культова серія Unmatched

Ключова механіка — нащадок Star Wars: Epic Duels. Коли команда Restoration Games вирішила відродити цю систему, Роб Давіо свідомо самоусунувся від розробки на перші пів року, віддавши все на поталу колегам. Причину він пояснив просто, але по-дорослому: боявся, що підсвідомо повторюватиме власні рішення 20-річної давнини замість того, щоб дати простір свіжим ідеям.

Коли ж він повернувся в команду проєкту, то поставив ультиматум, який і визначив обличчя всієї серії: ніяких вимірювань лінійкою, кутів чи підрахунків часток гексів. Людина має сісти і грати — без суперечок. Так з’явилася фірмова система кольорових зон на полі.

Заразом виправили головну ваду прабатька цієї серії. У Star Wars: Epic Duels загибель напарника перетворювала всі його карти у вас на руці на мертвий баласт. У серії Unmatched карти стали універсальними, що розв’язало проблему.

Далі серія розійшлася по світу — не в останню чергу завдяки колаборації з Mondo Games. До кінця 2026 року вона має нараховувати приблизно 78 бійців. Зокрема, серед анонсованих новинок — Unmatched: Hellboy з обкладинкою від Майка Міньйоли. А зараз у нас ви маєте змогу замовити:

«Дорога Грому. Вендета» (Thunder Road: Vendetta)

Ще одна реставрація — сучасне переосмислення культової гри 1986 року про автомобільні побоїща в постапокаліптичному світі. До речі, ця Kickstarter-кампанія стала однією з найуспішніших в історії видавництва Restoration Games — разом із Fireball Island і Return to Dark Tower.

Найкращий доказ того, що гра вдалася, — не цифри і не перемога в номінації Golden Geek Light Game of the Year 2023, а побічний ефект від її випуску всередині самої студії. Графічний дизайнер компанії Ян Рід, великий фанат класичних авто, після роботи над проєктом почав кататися передмістям Філадельфії на своєму дизельному джипі 1995 року випуску, уявляючи себе однією з бойових машин із гри «Дорога Грому. Вендета». Як то кажуть, якщо дорослий чоловік витворяє витворялки у шаленому міському трафіку під впливом твого продукту, значить ти все робиш правильно. Звісно, якщо не вариш наркотики.

«Дивні Дива: Догори Дриґом» (Stranger Things: Upside Down)

А цю настільну гру для видавництва CMON Роб Давіо розробляв у розпал COVID-19. І вона ще певний час чекала свого офіційного анонсу.

Цікаво те, що розробник використав тут інший підхід, ніж у Legacy-кампаніях. Замість громіздких систем — напружена, але доступна для широкого кола настільщиків кооперативна пригода за мотивами культового серіалу, у якій гравці разом протистоятимуть загрозам Навивороту.

Деталі, з яких складається особистість Роба Давіо

І за гарною традицією ми розбираємо не лише підхід до геймдизайну, а й певні особисті дивацтва кожного з героїв цієї нашої рубрики:

  • Сімейний підряд. Дружина Роба Давіо Ліндсі працювала артдиректоркою в Hasbro. Зараз вона також є частиною команди Restoration Games. І посада в неї не менш прекрасна, ніж у її чоловіка. Вона — Production Superhero.
  • Кулінарний фронт. Ручки памʼятають колишнє на кухні. Роб Давіо частенько готує домашні йогурти та чизкейки. А ще відтискає сироватку через марлю, щоб спекти з неї основу для піци — і жартує, що почувається фермером десь у Данії.
  • Батат і гарбузи. У корпорації Hasbro любов Роба Давіо до солодкої картоплі та пампкінів перетворилася на окреме змагання в межах «Таємного Санти». Дійшло до того, що один колега цілий рік вирощував батат у вазоні, щоб у визначений день урочисто вручити Робу Давіо розкішну квітучу рослину.
  • Історія і бейсбол. Це дві головні пристрасті в житті розробника. Звісно, крім настільних ігор.
  • Викладацька кар’єра. Роб Давіо викладав геймдизайн у Hampshire College і Нью-Йоркському університеті. А ще читав лекції у MIT і Університеті Карнегі-Меллона.

Висновку не буде

Здається, ми і так багато написали про цю людину. І це ми ще не згадали, що Роб Давіо разом із Еріком Ленгом, автором настільної гри «Анкх: Боги Єгипту», локалізованої нашим видавництвом, створили настільну гру «Ктулху: Смерть може вмерти» (Cthulhu: Death May Die).