Перед запуском рекламної кампанії на Kickstarter двоє розробників зробили те, що будь-який маркетолог старої школи назвав би самогубством: насипали на свою презентаційну сторінку купу орфографічних помилок і побитих зображень. Випадково? Ні, навмисно.

Який у цьому задум? Диявольський. Блогери і лідери думок кинулися писати авторам. Ті, своєю чергою, палко дякували кожному. Той, хто отримав подяку, відчував себе причетним до порятунку проєкту, тож коли кампанія запустилася, кожна така людина стала чи не найзапеклішим захисником новенької настільної гри.

На старті зафіксували мету в 10 000$. Досягли її за 8 хвилин. А згорнулася кампанія 19 лютого 2015 року, зібравши 8 782 571$ від 219 382 людей — це досі абсолютний рекорд краудфандингової платформи Kickstarter за кількістю залучених бекерів.

Що це за настільна гра? Патігейм «Вибухові кошенята» (Exploding Kittens), створений Меттью Інманом і Еланом Лі. А ще їм допомагав Шейн Смолл. І про кожного з двох основних авторів варто розповісти окремо.

Частина №1. Меттью Інман (Matthew Inman)

Меттью Інман народився в Чино (Каліфорнія), а виріс у консервативному містечку Гейден у штаті Айдахо, проти поглядів якого всіляко бунтував. Приблизно з 13 років він почав створювати сайти на замовлення. У сімнадцять поїхав працювати до Сіетла.

Першим серйозним проєктом Меттью Інмана став сайт знайомств Mingle2. Згодом він продав права на нього, але продовжив малювати комікси і створювати тести, щоб залучати користувачів.

Саме це заняття, за словами самого автора, стало поштовхом до створення популярного американського вебкоміксу і гумористичного сайту The Oatmeal, що запустився влітку 2009 року. Проєкт миттєво став інтернет-феноменом — і у 2014 році він здобув Eisner Award. А збірки коміксів Меттью Інмана тижнями трималися серед бестселерів New York Times. До речі, назва вебсайту походить від його підліткового нікнейму у відеогрі Quake — Quaker Oatmeal.

Що цікаво, всі свої культові комікси (і ілюстрації до ігор) Меттью Інман роками малював звичайною комп’ютерною мишкою в застарілому Adobe Fireworks. Сучасний і продуктивний планшет у нього є. Однак він досі не може його терпіти — як і гучні звуки і ванни в морському стилі.

А ще він свого роду месник. У 2012 році агрегатор FunnyJunk, якого Меттью Інман роком раніше звинуватив у крадіжці контенту, зажадав від художника 20 000$ компенсації нібито за те, що це зганьбило репутацію їхнього ресурсу. Замість того, щоб платити, Меттью Інман використав найкращу свою зброю — гумор. Він запустив благодійний збір на Indiegogo з метою 20 000$, виставивши лист від адвоката, що представляв інтереси FunnyJunk, зі своїми саркастичними коментарями і малюнками. Інтернет-спільнота вибухнула реготом, а Меттью Інмана підтримали тисячі людей по всьому світу. У результаті йому вдалося зібрати 220 024$. І свою обіцянку художник стримав: він зняв готівку в банку, сфотографувався з мішками грошей, намалював саркастичного ведмедя поряд із мамою горезвісного адвоката, відправив це все позивачам, а кошти, зрештою, переказав на благодійність. І не абикуди, а на захист ведмедів. І ще трохи на допомогу людям з онкологією.

У тому ж 2012 році Меттью Інман за підтримки своїх прихильників зібрав понад 1,37 мільйона доларів від 33 тисяч людей на викуп «Ворденкліфа» — останньої вцілілої лабораторії Ніколи Тесли, чиїм палким фанатом він завжди був.

Частина №2: Елан Лі (Elan Lee)

Що ж до бізнес-партнера Меттью Інмана, то той народився 26 січня 1975 року в Лос-Анджелесі. Згодом Елан Лі навчався в Рочестерському технологічному інституті. Студентом був, за його власними словами, катастрофічним, адже декілька разів його виганяли з коледжів. І навіть коли він проходив співбесіду в Microsoft Game Studios, то запропонував забути про оцінки, а натомість дивитися на все, що в його доробку пов’язано зі Star Wars.

Які для цього були підстави? Ну, щонайменше те, що до отримання посади провідного геймдизайнера в Microsoft Game Studios для PC і Xbox Елан Лі стажувався в Industrial Light & Magic, де працював над спецефектами для «Зоряних війн: Прихована загроза». Наприклад, саме він намалював графічну «сполучну тканину» на шиї Джа-Джа Бінкса, щоб комп’ютерна голова природно стикувалася з тілом реальної людини.

Незадовго після початку роботи в Microsoft Game Studios Елану Лі доручили продюсувати проєкти і керувати бюджетами. Через два тижні керівник відвів його вбік, щоб повідомити, що з нього жахливий продюсер, але точно вийде чудовий дизайнер. Після цього Елана Лі перевели в розробку — і доручили допомагати з шутером Halo.

А потім одного дня до кабінету без попередження зайшов Стівен Спілберг, щоб розповісти про новий фільм, присвячений штучному інтелекту. Компанія Microsoft викупила права на створення чотирьох відеоігор за його мотивами. Згодом їх випуск скасували, але Елан Лі разом із колегами по цеху використали концептуальний «клей», що мав поєднувати їх, і створили на основі цього The Beast — першу у світі масштабну гру альтернативної реальності, що здобула Legacy Peabody Award у 2022 році.

А ще хочеться підмітити, що Елан Лі — інтроверт. Колись він боявся підходити до людей на конференціях. І саме настільні ігри стали для нього своєрідною перепусткою, яка досі дає змогу спокійно спілкуватися.

Ще трохи про історію створення філера «Вибухові кошенята» 

Ідея народилася в Елана Лі, коли він переглядав сцену з грою в російську рулетку у фільмі «Мисливець на оленів». Перший прототип, створений спільно з Шейном Смоллом, був про суху математику. Тоді гра складалася з колоди і карт-куль. Грати було нудно, адже люди змагалися з випадковістю, а не одне з одним.

Усе змінила одна карта — Defuse. Вона давала змогу знешкодити міну і таємно повернути її в будь-яке місце колоди. Так нудна на перший погляд гра миттєво перетворилася на психологічну війну.

Спершу проєкт називався Bomb Squad. А потім Елан Лі познайомився з Меттью Інманом — завдяки вірусному відео «Where the Hell is Matt?». До запуску рекламної кампанії залишалося три тижні. Меттью Інман запропонував звести все до теми котиків — бо інтернет таке любить, тож за три тижні самостійно намалював 56 комічних ілюстрацій.

Правила студії Exploding Kittens

Ключові засади:

  • Кожна гра має робити смішними самих гравців. Настілка, на думку цієї студії, — не розвага сама по собі, а інструмент для сміху і взаємодії між людьми.
  • «No, kill it». На третій день виїзних брейнштормів команди запрошують маркетологів. Якщо ті не кажуть, що не зможуть продати гру в 15-секундному відео, її «вбивають», хоч як би сильно вона подобалася авторам.
  • Kitty Test Pilots. Прототипи студії тестує мережа з 400 родин. Анкета після партії містить одне-єдине питання: «Чи хочете ви зіграти знову?».

Портфоліо Exploding Kittens

Студія — королева вечіркових ігор. Ось тепер можна рухатися далі і докладніше розповісти про це на конкретних прикладах:

  • «Ведмеді проти малюків» (Bears vs Babies). Другий краудфандинговий хіт, що зібрав понад 3 200 000$. У цій настільній грі ви збираєте химерних монстрів із окремих голів, торсів і лап, які воюють проти орди немовлят. Родзинка — коробка, вкрита хутром.
  • «Летючі бурито» (Throw Throw Burrito). Перша у світі карткова гра у вибивали, у якій ви маєте збирати комбінації карт і паралельно кидатися в суперників… бурито. Головним викликом під час створення стала не сама механіка, а матеріал, адже бурито мали бути безпечними і для обличчя, і для меблів.
  • «Шалений карась» (Happy Salmon). Гра тривалістю 90 секунд, у якій всі одночасно вигукують свої дії і шукають пару для жесту: плескання, «дай п’ять», рух лосося. Придумали її не представники студії Exploding Kittens. Ідея належала Кену Ґрулю і Квентіну Вейру. Та незабаром права в North Star Games викупили, гру перезапустили, а Кен Ґруль офіційно перейшов у штат Exploding Kittens.
  • «Поезія для неандертальців» (Poetry for Neanderthals). Це мало бути щось на кшталт симуляції іноземця, який пояснює складні речення за допомогою односкладових слів. Надувний крючок, яким б’ють за багатоскладове слово, вигадав Меттью Інман. Юристи, до речі, вимагали написати в правилах, що бити треба ніжно. Автори в оригіналі використали компромісне «soft-ish» — «ніжно-подібно».
  • «Або пан, або пропав» (Without Fail). Гра про фізичні виклики, що втілює улюблену ідею Елана Лі про потребу підтримувати слабшого. У ній гравці самі ускладнюють завдання лідерам, щоб шанс перемогти був у кожного за столом.

Що зі студією Exploding Kittens зараз

Станом на 2026 рік — це вже не стартап двох диваків. У минулому році компанія відсвяткувала своє десятиліття, відзвітувавши про понад 60 мільйонів проданих настільних ігор.

І тепер підпорядковується вона Asmodee. Гігант викупив контрольні 55% прав ще у 2021 році, а в грудні 2025-го скористався опціоном на решту 45%. Закриття угоди відбулося в першій половині 2026 року. У вересні того ж року студія також призначила нового керівника — Йорі Госте , який має перетворити бренд на «вічну» франшизу.

Ще раніше, у 2024 році на Netflix вийшов анімаційний серіал Exploding Kittens. Меттью Інман став його співтворцем і шоуранером. Критики, щоправда, прийняли серіал прохолодно, тож після першого сезону його закрили.

Студія також вирішила підкорювати дошкільний сегмент, запустивши лінійку Kitten Games. Її створив Елан Лі, бо вважав, що наявні ігри для чотирирічних — це жах. Прототипи з паперу і наліпок тестував на власній доньці.

До речі, співзасновники студії Елан Лі і Меттью Інман у листопаді 2026 року отримають почесну нагороду Industry Game Changers від організації People of Play за те, що перетворили стартовий Kickstarter-проєкт на імперію, яка продала понад 80 мільйонів копій у 50 країнах світу.

А ви можете купити цю хітову гру в нас — і не лише оригінальну версію, а й варіант для дорослих (18+), «Вибухові кошенята: Зомбі-кошенята» і «Вибухові кошенята: Добро і Зло». Ну і, звісно, доповнення, серед яких «Вибухові кошенята: Сингулярні кошенята».