Аж п’ять настільних ігор Уве Розенберга чіпко засіли в рейтингу ста найкращих на BoardGameGeek. Це більше, ніж у будь-якого іншого геймдизайнера в історії. За його ім’ям і прізвищем (знову-таки — на BGG) закріплено понад 270 настільних ігор — це включно з доповненнями та перевиданнями. І майже все це з’явилося тільки тому, що одного дня у 1998 році в нього прихопило живіт.

Невеликий дисклеймер. Уве Розенберг — людина відкрита, тож в інтервʼю багато розповідає про себе та своє життя. Але частину особистих фактів станом на 2026 рік неможливо перевірити з авторитетних джерел. Такі місця ми окремо позначимо в статті. Будь ласка, сприймайте все, написане далі, не як паспортні дані, а як художню розповідь про справді важливу для настільної індустрії людину.

Біль у шлунку та 3 роки геймдизайну на 70€

Уве Розенберг (Uwe Rosenberg) народився 27 березня 1970 року в Ауріху — маленькому містечку на півночі Німеччини. Навчався він у Технічному університеті Дортмунда на статистика. Дипломну роботу писав про теорію ймовірностей у «Меморі». Так, саме в дитячій грі на запам’ятовування пар. Коли ви дочитаєте цю статтю до кінця, то зрозумієте, що ретроспективно це виглядало наче спойлер до всієї його подальшої геймдизайнерської кар’єри.

У 1998 році, щойно закінчивши університет, він успішно пройшов співбесіду на докторантуру зі статистики. А коли зателефонували підтвердити, що це місце його, — відчув різкий біль у шлунку, через що раптом чітко усвідомив, що життя рухається не туди. Якою логікою він керувався? Холодною — як і годиться статистику. Він переконав себе, що робота для людини з такою освітою знайдеться завжди, тому можна дозволити собі невеликий експеримент. І дав собі три роки на те, щоб спробувати стати видатним розробником настільних ігор.

Жив (а точніше виживав) тоді він скромно. Наприклад, крихітну квартиру орендував за 120 німецьких марок — приблизно 70€ на місяць. Навіть для кінця дев’яностих ця сума звучить як помилка в рекламному оголошенні. Постійний дохід у той час приносила лише настільна гра Bohnanza — перший великий картярський хіт Уве Розенберга.

Про сім’ю та дітей тоді він, за його ж словами, взагалі не думав — на це не було ні грошей, ні передумов. Водночас завершення цієї історії напрочуд тепле. У 2007 році Уве Розенберг одружився із Сюзанною Болдерс. Зараз у подружжя четверо дітей — донька та троє синів. Мешкає родина в Гютерсло.

Душ, темрява та звання майстра з пошуку жахливих ідей

Геймдизайнер має своєрідну робочу схему. Складно уявити, як би це могло виглядати, якби він працював не вдома, а, наприклад, в офісі студії:

  • Ідеї зазвичай народжуються в душі.
  • Чернетки з правилами він продумує лежачи — у повній темряві, із заплющеними очима, коли ще не до кінця прокинувся.
  • Сідати за роботу Уве Розенберг дозволяє собі лише тоді, коли вже остаточно прокинувся. Інакше, каже, гра може обрости зайвими правилами.
  • А от коли доходить до створення фінального тексту правил, він вмикає в собі режим прискіпливого юриста, ретельно вичитуючи кожне формулювання.

На питання, чи має талант до геймдизайну, Уве Розенберг часто відповідає з гумором. Він стверджує, що йому винятково добре вдається генерувати жахливі ідеї. Але суперсила його в тому, що він миттєво розпізнає погані ідеї та відразу відкидає їх — аж поки серед купи сміття не знайдеться діамант.

Тестує він теж не так, як інші. Розробник переконаний, що залучати сторонніх людей на ранніх етапах — помилка. Натомість він багато грає сам із собою, а на плейтести прототипи несе тільки тоді, коли на 100% упевнений в математичній базі. Ну і фірмовий жарт, що народився з тих сотень соло-партій із постійним підкручуванням правил: «Я завжди виграю у свої ігри. А якщо ні — просто змінюю правила».

Ще в нього є непохитний кодекс честі. Уве Розенберг не може терпіти, коли автори трохи перекручують чужі механіки, щоб уникнути звинувачень у плагіаті. Його позиція: якщо позичаєш механізм, як є, то чесно зазначаєш автора на коробці, а потім ділишся з ним роялті. Далі ми переконаємося, що це не просто красиві заяви.

Три епохи одного геймдизайнера

Карʼєрний шлях Уве Розенберга можна розділити на три віхи:

  • Спершу були карти. Цей період тривав із 1992 до 2006 року. У цей час з’явилися Bohnanza, Mamma Mia!, Babel, Nottingham. 
  • Далі — економічний хардкор. Це було з 2007 до 2016 року, коли вийшли комплексні стратегії на виставлення робітників, як-от Agricola, Le Havre, Caverna, Glass Road, Fields of Arle, A Feast for Odin.
  • А з 2016 року почалася епоха поліміно — затишних просторових головоломок на кшталт Cottage Garden, Indian Summer, Spring Meadow.

І цікаво те, що причина третього кар’єрного повороту зовсім не творча, а побутова: просто четверо малих дітей не давали змоги створити щось на кшталт Agricola. Отже, цілий пласт класних сімейних ігор існує просто тому, що в Уве Розенберга не було вільних вечорів.

«Агрікола» (Agricola): два роки, чотири раунди, одна чужа гра

У 2005 році на виставці Spiel Essen стенд видавництва Lookout Games, у якому Уве Розенберг є співзасновником, стояв поряд зі стендом, де презентували гру Caylus — ту саму, яку заведено вважати першою настілкою з механікою розміщення робітників. Геймдизайнер захопився нею настільки, що грав у неї кожного вечора два тижні поспіль. Під цими враженнями виник концепт ферми.

Далі — типова історія одержимості. Під час першого тижня розробки Уве Розенберг по 12 годин на день наодинці тестував перші чотири раунди — щоб переконатися, що темп розвитку ферми працює бездоганно, перш ніж створювати все інше.

Загалом на гру «Агрікола» пішло майже 2 роки. Понад рік — просто на вигадування нових карт, бо процес приносив авторові величезне задоволення. А за зразок лаконічного тексту на картах він, до речі, використовував Magic: The Gathering. І ще один цікавий факт: механіку карт покращень Уве Розенберг вигадав не для цієї настілки, а для At the Gates of Loyang, яку створив на пів року раніше.

Окремо варто згадати механіку голоду. Автор зазначає, що вона створювалася не як покарання, а як генератор динаміки — змушуючи гравців стратегічно планувати на початку раунду та панічно метушитися наприкінці. Хвиля, а не батіг — так і закарбуйте собі в пам’яті.

І фінальна цікавинка. У дитинстві Уве Розенберг завжди грав жовтим — просто тому, що цей колір ніхто інший не хотів брати. У студентські роки жовтий раптом здобув популярність, але звичка залишилася. Тож щоб перевиховати себе, геймдизайнер навмисно не включив жовтий колір для гравців у перші видання настільної гри «Агрікола».

Сам Уве Розенберг сьогодні дуже тверезо оцінює історію створення цієї гри. Він стверджує, що більше ніколи не працюватиме над жодною грою так довго. А ще навряд чи коли-небудь створить проєкт, який отримає такий самий шалений зворотний звʼязок від ігрової спільноти.

«Печворк» (Patchwork): гра, якої взагалі не мало бути

Найпопулярніша дуельна настілка Уве Розенберга ніколи не планувалася як окрема гра. Вона — побічний продукт створення A Feast for Odin. Ситуація така:

  • Спочатку Уве Розенберг намагався зробити фазу харчування в грі «Агрікола» наочнішою. Замість рахувати очки в умі, він зобразив тварин у вигляді плиток, тож вівця стала плиткою 1х2, кабан 1х3 — і так далі. Гравці викладали їх на лінійний трек, щоб чітко бачити свої запаси.
  • Потім постало питання «А що, як викладати плитки не в лінію, а на двовимірну сітку?». Так механіка підрахунку їжі перетворилася на просторову головоломку.
  • Далі автор придумав два паралельні механізми для плиток — друкувати вартість прямо на них або викладати їх на діагональ доходу. Разом ці ідеї не працювали. Тож діагональ залишилася в A Feast for Odin, а концепт із надрукованою вартістю автор помістив в окрему коробку — і так з’явився Patchwork.

Абсурдно те, що сам Уве Розенберг терпіти не може абстрактні ігри на викладання тайлів. Тож щиро дивується, як сталося так, що з-під його руки народився один із найзнаковіших абстрактів десятиліття.

«Місяць-молодик» (Nova Luna): гра, придумана за одну партію

Історія цієї гри розпочалася з конфірмації двоюрідної сестри. Під час процесії, а точніше в розмові після, кузина розповіла Уве Розенбергу про чудову гру Habitats, створену нідерландцем Корне ван Мурселем. Наступного дня вони сіли, щоб зіграти партію.

Однієї гри вистачило. Концепт настілки «Місяць-молодик» виник просто під час партії — і, за словами автора, після цього жодне правило не змінювалося. Далі залишалося прорахувати математичний баланс на плитках.

А тепер саме час нагадати про кодекс честі Уве Розенберга. Оскільки ключова ідея вибору плиток запозичувалася з гри Habitats, геймдизайнер одразу зв’язався з Корне ван Мурселем, щоб запропонувати тому стати співавтором його гри, а в майбутньому розділити гонорар з її продажу. З юридичного боку, він навіть не мусив цього робити. Але ім’я нідерландця таки з’явилося на коробці. І таку «співпрацю» Уве Розенберг пропонує кожному, чию ідею планує використати.

«Зоопарк Нью-Йорка» (New York Zoo): тетріс із капібарами

Ця гра, що вийшла у 2020 році, — по суті, підсумок двох кар’єрних віх автора одночасно. З епохи поліміно сюди примандрувало викладання вольєрів у стилі тетрісу. А з економічного хардкору — ідея розведення тварин, яке Уве Розенберг полюбляє з часів ферм і печер.

Досвідчені гравці мають до цієї гри низку конкретних претензій, як-от надто довга та марудна підготовка як для невеликої глибини процесу плюс заплутані правила розмноження тварин. Але коробка все одно знайшла свою аудиторію — через затишну атмосферу та милі дерев’яні фігурки звірят.

Таємне життя на BoardGameGeek

Уве Розенберг має активний акаунт на BGG. Його нік — BohnanZar. Зареєструвався на порталі він ще у 2007 році. І з того часу оцінив понад 770 ігор.

Наприклад, заповітну десятку отримали Acquire, Skull, Transamerica, Viticulture. До речі, критик з Уве Розенберга безжальний. Про гру Summertime він написав, що це не розвага, а робота, і що грати в неї нудно. «Бінго» та «Хрестикам-нуликам» він вліпив тверді одиниці. А своєму власному промо-доповненню Agricola L-Deck поставив 3 із 10. Згодом він прокоментував, що ці карти створювалися заради жарту, тож грати ними не варто.

У чужі проєкти через свою постійну зайнятість він майже не грає — зате має для цього так званих «персональних скаутів». Це друзі, які шукають для нього настільні ігри в його стилі. Саме так він свого часу натрапив на «Виноробство» Джеймі Стеґмаєра. 

Висадка лісу в Гані та квантовий компʼютер

Створюючи настілку Atiwa, гру про громади біля однойменного лісового заповідника в Гані, Уве Розенберг настільки занурився в життя місцевих фермерів, що вирішив діяти. Він вийшов на організацію Click A Tree, ініціювавши проєкт Board Game Road, розрахований на 10 років. На цей час до нього долучилися понад півтора десятка видавництв, зокрема Lookout Games, Amigo, Feuerland і Hans im Glück.

Мета проєкту — висадити 40 000 дерев на 20 гектарах. А разом із цим забезпечити 10 000 годин оплачуваної роботи для місцевих і тисячі днів навчання в бізнес-школах.

Щоб привернути увагу до проєкту, Уве Розенберг створив ще й тематичну гру-супутник Click A Tree про ганських фермерів, які саджають урожай у тіні дерев. Презентували її на краудфандинговій платформі Kickstarter.

Уве Розенберг також цікавиться наукою. Зокрема, німецьке федеральне міністерство освіти виділило близько 820 000€ на проєкт QUANTista. У ньому геймдизайнер відповідає за розробку науково-популярної настільної гри про квантові технології — щоб пояснити широкому загалу, що взагалі відбувається в дослідницьких лабораторіях. Робоча назва гри — Quantum Campus. Видавцем виступає Skellig Games. Очікувано, що проєкт триватиме до травня 2027 року.

Ще трохи цікавинок про Уве Розенберга

  • Вночі — робота. Вдень — сон. Вечори присвячені тестуванню ігор, тож спати автор лягає далеко за північ. Через це він виробив для себе залізне правило: щодня досипати дві години вдень. Обідати, до речі, найдужче любить у студентській їдальні свого рідного університету.
  • Відмова від технологій. Уве Розенберг ніколи в житті не дивився Netflix — принаймні в цьому відверто не зізнавався. А комп’ютер використовує лише в разі крайньої потреби.
  • «А у вас є справжня робота?». Питання, яке найчастіше ставлять Уве Розенбергу в Німеччині. У відповідь він любить занурювати людей у філософські роздуми про різницю між поняттями «професія», «робота» та «праця».
  • Ессен як випробування. Найбільша настільна виставка року перевантажує його так, що він буквально змушує себе вимикати емоції. Найважчі дні для нього — середа та четвер.
  • Зв’язок із шахами. Грати в шахи його в чотири роки навчив дідусь. Згодом Уве Розенберг грав за шкільну команду. За його словами, це виснажувало його сильніше, ніж шкільні заняття, лишаючи приємне відчуття повної спустошеності. І на основі цього він навіть висунув теорію, що до 14 років вирішує талант, а після 15 важить чисте зубріння, для якого потрібна неабияка сила волі, щоб у пубертат відмовитися від розваг заради тренувань. Інтелект шахістів він іронічно оцінює на 85 зі 100, вважаючи, що найрозумніші люди, на щастя, знаходять спосіб заробляти на чомусь іншому.
  • Теорія рятівної «Монополії». Як ви вже помітили, Уве Розенберг любить теорії. Далі — ще одна з його скарбнички. Коли дві сімейні пари їдуть разом у відпустку, а потім щовечора грають у «Монополію», це майже точно закінчиться приниженнями, сварками і тим, що разом вони більше ніколи не відпочиватимуть. Який у цьому плюс вбачає геймдизайнер? Що кожен шлюб після такого міцнішає, оскільки подружжя зближується, годинами обговорюючи та критикуючи іншу пару.

Замість висновку

Наприкінці 2025 року спільнота настільщиків почала обговорювати The Danes — самостійне ідейне продовження A Feast for Odin. Маркетологи та піарники подавали його як новий великий проєкт Уве Розенберга. Та варто зазначити, що провідний автор гри — Гернот Копке, який допомагав створювати легендарне доповнення A Feast for Odin: The Norwegians, а конкретно над цією коробкою працював близько 10 років. Тож Уве Розенберг — радше партнер. Вихід цієї гри запланований на 2027 рік.

Що ж, це навіть символічно. Людина, яка колись розписала від А до Я теорію ймовірностей у «Меморі», а потім понад рік вигадувала карти для однієї ферми, тепер спокійно віддає головні лаври співавторові, а сама йде саджати ліс у Гані. Видно, той біль у шлунку у 1998 році виявився найточнішим статистичним прогнозом у житті цієї людини.